Що заважає отримувати задоволення від роботи: вчені здивували

13 листопада 2022, 20:33
Читать новость на русском

Вважаєте, що ваша робота та успіхи – це просто везіння, а не ваші заслуги? Вчені пояснили, як це псує ваше життя та не дозволяє отримати задоволення від улюбленої справи.

Причиною нелюбові до робити є ви, а точніше, ваша психіка, яка знецінює усі досягнення. Більше про "синдром самозванця" та як він заважає жити щасливо, розповідаємо далі.

Цікаво Існує хвороба шкіри, від якої можна померти

Чому ви не любите свою роботу

Синдром самозванця – це явище, яке не дає людині можливості оцінити власні досягнення та зрозуміти, що вони є результатом її тривалої діяльності. Тобто ви приходите на улюблену роботу з думкою, що не заслуговуєте на те, чого досягли. Психологи вважають, що цей стан заважає вам отримувати задоволення та заглиблюватись у діяльність.

Через хибні уявлення та погану самооцінку страждає не лише ваша психіка, а й продуктивність і навіть соціальне життя. Річ у тім, що "синдром самозванця" пов'язаний з високими внутрішніми стандартами та очікуваннями щодо себе.

Згідно з результатами цілої серії множинних регресійних аналізів, які провели психологи, ці характеристики є негативними предикторами захопленості роботою. До того ж висока вимогливість та самокритичність негативно впливають безпосередньо на життя працівника. Зокрема, це може призвести до проблем спілкування з колегами.


"Синдром самозванця" погіршує соціальні зв'язки / Фото Pexels

Запалення – захисна реакція організму, яка потребує правильного підходу в лікуванні. Як обрати безпечне лікування та повернутись до звичного ритму, розповідаємо тут.

Чому виникає синдром самозванця

Все починається з дитинства. Психологи зазначають, що існує багато причин, які можуть спровокувати цей психологічний стан у дорослому житті. Серед них:

  • багато критики в сім'ї;
  • відсутність похвали та підтримки або ж надмірна кількість схвалення;
  • знецінення досягнень, висока планка, яку встановлювали батьки чи вчителі: на фоні цього формується перфекціонізм та самокритичність;
  • чітка авторитарна оцінка дій: коли батьки ставили чіткі вимоги, без можливості самостійно оцінювати себе;
  • відсутність можливості на помилку: у дорослому житті навіть маленькі похибки людина буде трактувати як великі невдачі, що лише підкріпить думку про те, що вона не спроможна бути гарним працівником;
  • бажання бути особливим і відрізнятися від інших.