Більшість виконує цю домашню роботу з думкою про ейфорію від чистоти, яка буде після. Але як це вплине на ваше здоров'я та чи захистить від хвороб – розповідаємо далі.
Цікаво Що станеться з організмом, якщо відмовитись від алкоголю
Як прибирання впливає на здоров'я
Експерти попереджають, що не варто плутати чистоту та гігієну. За час пандемії Covid-19 чимало людей привчили себе до особливого порядку вдома та особистої гігієни. Відтак багато хто почав затято мити підлогу, не залишаючи жодних шансів мікробам на ній освоюватись, та протирати поверхні дезінфекційними засобами.
Вже згодом дослідження показали, що ризик передачі хвороб через поверхні є низьким, але набутих тепер вже шкідливих звичок ніхто позбуватись і не збирається.
Люди одержимі чистотою, бо вважають її засобом захисту від мікробів. Асоціація чистоти зі здоров'ям закладена у нашій ДНК… Під час процесу еволюції ми виробили рефлекс огиди, який змушує нас уникати речей, які є бридкими чи смердючими,
– пояснює Саллі Блумфілд, голова Міжнародного наукового форуму з домашньої гігієни та почесна професорка Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.
Вона каже, що існує велика різниця між поняттями гігієни та чистоти. Перше передбачає захист від шкідливих мікробів, друге ж захищає наш зір від дратівливого пилу навколо і не більше. У списку можливих шкідників є такі патогени, як норовірус, грип, Covid-19 і сальмонела. Аби захиститись від них, потрібен комплекс регулярних дій та знання механізмів поширення цих вірусів.
Прибирання може шкодити здоров'ю / Фото Pexels
Нещодавно Королівське товариство громадської охорони здоров'я провело опитування, яке показало, що багато людей не розуміють різниці між гігієною та чистотою. Важливо розуміти, де саме у вашій домівці є найбільший ризик розмноження шкідливих мікробів, і це точно не популярні "брудні місця", яким ми зазвичай приділяємо найбільше уваги. Патогени можуть проникати у дім разом із зараженими продуктами харчування, домашніми тваринами та інфікованими людьми.
Існують дослідження, які показують, що зростання у "брудному середовищі" може бути кориснішим для здоров'я. Відтак вченим вдалось вияснити, що діти, які зростали на фермах, рідше страждають від астми і алергії та мають меншу ймовірність розвитку аутоімунних захворювань, таких як хвороба Крона. Постійний контакт з мікроорганізмами у дитячому віці допоміг сформувати міцний імунітет.
Схожу гіпотезу популяризував у 1980-х років епідеміолог Девід Страчан. Вчений був переконаний, що контакт із мікробами та інфекціями в ранньому дитинстві сприяє розвитку імунної системи і захищає від алергії. Наприкінці XX століття трапився різкий зріст випадків дитячої алергії. Тоді вчений пов'язував це зі зменшенням контакту дітей з мікробами через покращення умов проживання, вищі стандарти чистоти та мінімізацію спілкування з тваринами.
Нам безумовно потрібно контактувати з мікробіотою наших матерів і природного середовища, і якщо цього не зробити, це, безумовно, сприяє імунорегуляторним розладам, таким як алергія, оскільки ці мікроорганізми створюють механізми, які регулюють імунну систему,
– пояснює Грем Рук, почесний професор медичної мікробіології в Університетському коледжі Лондона.