Назва групи крові – 0 (І), А (II), В (III) та АВ (IV) – залежить від білка, який міститься на поверхні еритроцитів, та антитіл, які виявляють у плазмі крові. Якщо у крові додатково присутній антиген D, говоримо, що резус-фактор є позитивним (Rh+). А якщо він відсутній, то тоді кажемо, що резус-фактор є негативним (Rh-).

Читайте також Що їсти, щоб запобігти розвитку тромбозу: 10 перевірених продуктів

Розглянемо цей аспект детальніше.

Кров складається із плазми й "формених" елементів – еритроцитів (червоних кров'яних тілець), лейкоцитів (білих кров'яних тілець) і тромбоцитів (кров'яних пластинок). Основне завдання, яке виконують еритроцити – транспортують кисень у всі куточки людського тіла. До складу цих клітин входять специфічні білки, відомі як "антигени": А та В. Насправді їх значно більше (кількадесят), але 2 згадані є найважливішими. Залежно від того, який набір антигенів (А, В або одночасно і А, і В) присутній на поверхні червоних кров'яних тілець (а може бути й таке, що й жодного немає), ми говоримо про те, що у людини конкретно ця група крові, а не інша, тобто А, В, АВ або 0.


Найбільш рідкісною групою вважається група AB Rh- / Фото Pexels

Група крові не змінюється протягом життя. Виняток – трансплантація кісткового мозку від родинного або неродинного донора, оскільки новий кістковий мозок може (хоч і необов’язково) виробляти еритроцити з донорськими антигенами.

Своєю чергою плазма містить природні антитіла, націлені на антигени, які відсутні у крові. Таким чином:

  • група крові А має у плазмі антитіла до групи В;
  • група крові В має у плазмі антитіла до групи А;
  • група крові АВ немає у плазмі жодних антитіл;
  • група крові 0 має у плазмі антитіла до двох груп – і А, і В.

Далі "у гру" вступає антиген D. Як уже згадувалося, якщо він присутній у крові, ми говоримо, що резус-фактор у такої людини є позитивним (Rh+). Якщо його немає – негативним (Rh-). Цей антиген може бути як присутнім, так і відсутнім у будь-якій групі крові, тобто у кожній із груп може зустрічатися як Rh+, так і Rh-. Якщо його там немає (за різними оцінками, у 15% європейців), у плазмі крові виявляються антитіла до нього.

Еритроцити у людей з групою крові АВ Rh+ будуть містити антигени А, В і D. Антитіла до антигенів Rh утворюються при контакті з чужорідними клітинами крові. Якщо людині з Rh- перелити кров Rh+, у плазмі такого пацієнта з'являться антитіла.

Яка група крові найбільш рідкісна


В Україні приблизно 1% населення має групу крові АВ Rh- / Фото Pexels

Найбільш рідкісною групою крові на Землі вважається група AB Rh-. Проте у деяких країнах світу у найбільшому дефіциті – група B Rh-, зокрема в Ефіопії, Чилі й Тайвані. Як правило, найрідкіснішу групу крові має не більше 1% населення. А от найпоширенішою є група A Rh+. Таку зазвичай має приблизно третина популяції.

В Україні приблизно 1% населення має групу крові АВ Rh-. Рідкісною є й група крові В Rh- (має не більше 2% населення). Не часто зустрічаються й такі групи як A Rh- та 0 Rh-. Як бачимо, у всіх випадках резус-фактор є негативним. Якщо не брати до уваги Rh, то найбільш рідкісною групою крові є АВ. Таку групу має лише 6% українців.

Чому важливо знати свою групу крові і резус-фактор

Це потрібно знати з трьох причин.

1. На випадок значної крововтрати, що передбачає необхідність проведення термінової трансфузії.

Через наявність різних антитіл у крові переливати будь-яку кров людині не можна, інакше антитіла почнуть атакувати антигени, що може призвести до серйозних ускладнень, а без належного лікування – навіть стати причиною смерті!

Які групи крові дозволяється "змішувати"?

  • Групу 0 можна переливати будь-кому. Для людей з групою 0 донорами можуть стати лише люди з тією ж групою крові.
  • Людям з групою АВ можна переливати будь-яку кров, однак таку кров можна переливати лише реципієнтам тієї самої групи.
  • Людям з групою крові А не можна переливати кров групи В.
  • Людям з групою крові В не можна переливати кров групи А.

А як щодо сумісності резус-факторів?

Переливання крові Rh+ пацієнту з Rh+ (або навпаки) може призвести до розпаду еритроцитів та анемії.

Необхідно зазначити, що сьогодні медики дедалі частіше відмовляються від переливання крові іншої, ніж у реципієнта, групи, а також переливання цільної крові (воліють переливати окремі її компоненти). У такий спосіб кількість чужорідних речовин, які потрапляють в організм пацієнта, вдається звести до мінімуму.

2. Інформація щодо групи крові і Rh важлива при трансплантації органів.

3. Кожна жінка, яка планує вагітність, повинна знати, який у неї резус-фактор.

Якщо негативний, а у чоловіка – позитивний, завдяки відповідним профілактичним заходам зможе уникнути серологічного конфлікту.

Дитина може успадкувати групу крові від свого батька. Якщо у крові матері немає антигену D, а у плоду – є, тоді й може виникнути цей конфлікт.

Небезпека не є серйозною, якщо це перша вагітність. Але під час пологів антиген D потрапляє у кров жінки і її організм починає виробляти до нього антитіла. Вони залишаються у крові й під час наступної вагітності проникають крізь плаценту та беруться атакувати клітини крові дитини. Виникає гемолітична анемія плоду, більш відома як "резус-конфлікт".

У пологових будинках таким жінкам після перших пологів вводять спеціальний препарат – імуноглобулін, який руйнує антиген Rh+, до того, як імунна система жінки встигне на нього відреагувати.