Якщо вам ніколи не вирізали апендиксу, при появі болю у животі неодмінно задасте собі питання: "А чи це, бува, не апендицит?" Особливо, коли біль застає зненацька – на відпочинку, у гостях, у відрядженні. Особливо, коли це трапляється на свята чи у п’ятницю-суботу, та ще й пізно вночі.

Читайте також Як викликати менструацію при її затримці: перевірені методи

Розберімося, що таке апендицит, якими симптомами проявляється та як проходить відновлення після операції.

Що таке апендицит

Апендицит – це запалення апендиксу, пальцеподібного відростка 5 – 10 сантиметрів завдовжки, який відходить від товстої кишки у правий бік у нижній частині черевної порожнини. Запалення, як правило, є наслідком непрохідності апендикса, яке виникає внаслідок накопичення у ньому слизу, кишкових паразитів чи (що трапляється найчастіше) калових мас.

У результаті непрохідності в апендиксі швидко розмножуються бактерії. Виникає запальний процес. Трапитися це може з будь-якою людиною, однак у більшості хворих апендицит виникає у віці від 10 до 30 років.


Симптоми апендициту / Фото Pexels

Незважаючи на те, що апендикс є частиною шлунково-кишкового тракту, він є рудиментарним органом, тобто не виконує жодної життєво важливої функції, тож людина може цілком обійтися без нього.

Наразі достовірно невідомо, яку загалом роль відіграє апендикс в організмі людини. Проте науковці виявили у ньому скупчення лімфоїдної тканини, а це означає, що він може допомагати імунній системі давати відсіч різноманітним патогенам.

Якщо хворому з апендицитом швидко не надати належної медичної допомоги, запалений апендикс може розірватися і тоді небезпечні бактерії потраплять у черевну порожнину. Запалення очеревини, яке виникає внаслідок розриву апендиксу називається "перитонітом".

Перитоніт – це дуже серйозний стан, який загрожує життю людини і вимагає надання екстреної медичної допомоги.

Зауважте, що апендикс рідко розривається у перші 24 години з моменту появи першого симптому апендициту, але після того, як мине 48 годин, цей ризик різко зростає. Ось чому надзвичайно важливо розпізнати ранні ознаки апендициту та отримати вчасну і ефективну медичну допомогу.

Як проявляється апендицит

Найбільш частими симптомами є:

  • раптовий біль, який локалізується у правому боці нижньої частини живота;
  • раптовий біль у ділянці пупка, який згодом переміщається у правий бік нижньої частини живота;
  • біль, який посилюється під час кашлю, ходьби чи різких рухів;
  • субфебрильна (невисока) температура тіла. При прогресуванні патологічного стану температура може зростати;
  • нудота і/чи блювота;
  • втрата апетиту;
  • здуття живота;
  • закреп чи діарея;
  • метеоризм або утруднений відхід газів.

Болить живіт, але не з правого боку. Значить, це – не апендицит?

Локалізація болю у кожної людини може відрізнятися залежно від віку і анатомічного розташування апендикса. Зазвичай запалений відросток викликає біль у правій нижній частині черевної порожнини. Однак у більшості людей цей біль починається у ділянці навколо пупка і тільки згодом зміщується вправо. У вагітних жінок біль може відчуватися у верхній частині черевної порожнини, оскільки під час вагітності апендикс піднімається вгору.


Про що свідчить біль внизу живота / Фото Pexels

З посиленням запалення, біль посилюється і у кінцевому результаті стає нестерпним. Спочатку людина відчуває тупий пульсуючий ниючий біль у всій черевні порожнині. Далі запалений і набряклий апендикс подразнює очеревину – тканину, яка вистеляє стінки черевної порожнини. Хворі описують такий біль як локальний, гострий, який дислокується він у правій нижній частині живота. Якщо порівняти його з тим болем, який був на початку прояву симптомів, цей є постійним і сильним.

У деяких людей апендикс може "ховатися" за товстою кишкою. Апендицит, який виникає у таких пацієнтів, може спричиняти біль у нижній частині спини або навіть у тазу.

Ртутний термометр: як він може допомогти у "домашній" діагностиці?

Апендицит зазвичай викликає підвищення температури тіла у діапазоні від +37,2°C до +38°C. Людина також може відчувати озноб.

Якщо температура піднялася вище +38,3°С і збільшилася частота пульсу, це може сигналізувати про розрив апендикса. Негайно викликайте "швидку"!

Що відбувається з травною системою?

Апендицит може спровокувати нудоту, блювоту, втрату апетиту, а також відчуття переповненості живота. Може виникнути закреп або, навпаки, сильна діарея.

Труднощі з виведенням газів є ознакою часткового або тотального блокування товстої кишки, що також може бути спричинене апендицитом.

Які симптоми апендициту у дітей?

Діти не завжди можуть детально описати, як вони насправді почуваються. Їм також може бути складно вказати точне "місцерозташування" болю. Діти можуть говорити, що у них болить вся черевна порожнина, а отже вам може бути складно визначити, що причиною болю є саме апендицит. Тож коли йдеться про апендицит, краще завжди бути насторожі.

Розрив апендикса є однаково небезпечним як для дорослих, так і для дітей, однак найвищим ризик смерті є у немовлят та малих дітей.

У дітей віком 2 і менше років часто проявляються такі симптоми:

  • блювота;
  • здуття живота;
  • болючий живіт (біль виникає не тільки при сильному натисканні на живіт, а й легкому дотику до нього).

Старші діти і підлітки найбільш часто:

  • відчувають нудоту;
  • блюють;
  • скаржаться на біль у нижній правій частині черевної порожнини.

Ознаки апендициту у вагітних


Як виявити апендицит під час вагітності / Фото Pexels

Прояви апендициту у вагітних жінок легко сплутати з дискомфортними відчуттями, які супроводжують їх упродовж усього періоду вагітності. Йдеться про спазми і коліки у животі, нудоту та блювоту.

Пам'ятайте: у жінок "при надії" (особливо на пізніх термінах вагітності) симптоматика апендициту не завжди є класичною. Плід у матці росте і виштовхує апендикс вгору. Тож якщо той запалиться, жінка може відчувати біль у верхній, а не нижній частині черевної порожнини.

Вагітні жінки, в яких розвинувся апендицит, можуть скаржитися на печію, метеоризм, епізодичні закрепи чи діарею. Не ігноруйте цих скарг. Зверніться до лікаря!

Будьте пильні! Апендицит можна легко сплутати з іншими патологічними станами:

  • гастроентеритом;
  • синдромом подразненого кишечника;
  • запаленням сечового міхура чи сечостатевими інфекціями;
  • хворобою Крона.

У жінок симптоми апендициту можуть сигналізувати про гінекологічні захворювання і патологічні стани, у тому числі позаматкову вагітність, запальні захворювання органів малого тазу або супроводжувати менструальну кровотечу.

У будь-якому разі, якщо біль гострий, постійний, ваше завдання – не ворожити на кавовій гущі, вгадуючи можливу причину, а звернутися до фахівців, які поставлять правильний діагноз і за потреби проведуть оперативне втручання.

Ускладнення: чого боятися і як цього уникнути

У разі неналежного лікування, апендицит може призвести до серйозних ускладнень:

  • розриву апендикса, внаслідок чого інфекція пошириться на черевну порожнину, викликавши перитоніт.

Симптоми перитоніту:

  • гострий постійний біль у животі;
  • відчуття загального нездужання;
  • висока температура тіла;
  • пришвидшене серцебиття;
  • задишка;
  • збільшення живота у розмірі.

Лікування перитоніту передбачає видалення запаленого апендикса з подальшою антибіотикотерапією;

  • внутрішньочеревного абсцесу. Якщо апендикс розірветься, може утворитися абсцес - осередок інфекції у черевній порожнині.

Абсцес лікують антибіотиками, проте у більшості випадків гній виводять за допомогою спеціального дренажу (через стінку черевної порожнини). Дренажну трубку залишають приблизно на 2 тижні. Паралельно пацієнт проходить антибіотикотерапію. Після усунення інфекції, апендикс видаляють, однак у деяких випадках це роблять відразу.

Діагностика. Що на вас чекає у лікарні

Лікар:

  1. Проведе фізичний огляд – огляне черевну порожнину, злегка натискаючи на болючі ділянки. Якщо послабить натиск, а біль при цьому посилиться, це означатиме, що очеревина, яка прилягає до апендикса, запалена. Лікар також може перевірити твердість живота – чи напружаться м’язи черевної порожнини у відповідь на натиск на запалений апендикс.

Якщо ви жінка дітородного віку, фахівець може скерувати на обстеження органів тазу, що дозволить виключити можливі гінекологічні захворювання, які могли б викликати біль.

  1. Скерує на аналіз крові, який допоможе виявити підвищений рівень білих кров’яних тілець (лейкоцитів), що є ознакою наявності інфекції в організмі, та аналіз сечі, який дозволить упевнитися, що причиною болю не є інфекція сечовивідних шляхів чи каміння у нирках.
  2. Може порекомендувати зробити рентгенівський знімок, пройти ультразвукову діагностику (УЗД), комп'ютерну (КТ) чи магніто-резонансну томографію (МРТ) черевної порожнини для підтвердження діагнозу "апендицит" або встановлення іншої причини болю.


Апендектомія – хірургічна операція з видалення апендиксу

Як вас лікуватимуть

Якщо діагноз "апендицит" підтвердиться, вам проведуть апендектомію – хірургічну операцію з видалення апендиксу. Щоб не допустити розвитку інфекцій після операції, перед хірургічним втручанням лікар призначить вам антибіотики.

Апендектомію проводять 2-ма методами – з відкритим доступом або лапароскопічно, залежно від важкості патологічного стану.

Відкрита апендектомія

Хірург робить один розріз у правій нижній частині черевної порожнини, видаляє апендикс і зашиває рану. Цей метод дозволяє лікарю почистити черевну порожнину, якщо апендикс розірвався і виник абсцес.

Лапароскопічна апендектомія

Лікар робить кілька невеликих надрізів на животі і вводить у них лапароскоп (довгу тонку трубку із підсвіткою та камерою, розташованими у передній її частині). Камера виводить зображення на екран, дозволяючи хірургу бачити черевну порожнину пацієнту зсередини і здійснювати необхідні маніпуляції. Діставшись до запаленого апендиксу, лікар видаляє його, очищає рану і зашиває надрізи.

Після операції

Лікарі рекомендують пацієнтам залишатися у лікарні, доки не вщухне біль і людина не почне споживати рідку їжу. Тобто пробути у медзакладі вам доведеться від одного до кількох днів, залежно від методу видалення апендикса і можливих ускладнень.

Якщо розвинувся абсцес або виникли інші ускладнення, лікар призначить антибіотики. Важливо пам’ятати, що незважаючи на те, що часом можуть розвиватися ускладнення, більшість людей повністю одужують без жодних наслідків для здоров’я.

У післяопераційний період ви можете відчувати біль у животі і скаржитися на закрепи. Щоб полегшити свій стан, приймайте знеболюючі, вживайте їжу, збагачену клітковиною і пийте достатньо води.


Дієта після операції / Фото Pexels

Їжа, яка містить велику кількість клітковини:

  • малина;
  • яблука;
  • груші;
  • зелений горошок;
  • броколі;
  • сочевиця;
  • чорні боби;
  • вівсяні пластівці;
  • ячмінь;
  • макаронні вироби з цільного зерна.

Відновлення займе більше часу, якщо апендикс розірвався (від кількох тижнів і довше). Що робити, аби полегшити свій стан?

  • Уникайте діяльності, яка вимагає напруження. Якщо операція була проведена лапароскопічно, обмежте активну діяльність на період до 5 днів. Якщо проводилася відкрита апендектомія – 10 – 14 днів. Запитайте свого лікаря, яка фізична активність вам показана, яка є небажаною і коли можна буде повернутися до звичного способу життя.
  • Підтримуйте живіт, коли кашляєте. Покладіть на живіт подушку і злегка притисніть її до себе перед тим, як покашляти, під час сміху або здійснення різкого руху – це полегшить біль.
  • Якщо знеболюючі препарати не допомагають – зателефонуйте своєму лікарю.
  • Підіймайтеся з ліжка і рухайтеся. Починайте із повільних рухів, а згодом, коли почуватиметеся краще, потроху нарощуйте активність. Найоптимальніший варіант фізичної активності – нетривалі піші прогулянки.
  • Спіть, коли відчуваєте втому. У процесі загоєння рани, можете почуватиметеся більш сонними, ніж зазвичай. Розслабтеся і відпочивайте.