Корисні властивості граната не варто ігнорувати. Сучасна наука виявила, що цей фрукт може покращити роботу мозку і навіть запобігти раку.

Зверніть увагу Що варто знати про біль у спині: причини його виникнення та лікування

Багатий антиоксидантами

Антиоксиданти – це сполуки, які допомагають захистити клітини вашого тіла від пошкоджень, що викликані вільними радикалами. Вільні радикали завжди присутні у тілі, але їхній надлишок може бути шкідливим і сприяти розвитку низки хронічних захворювань.

Гранати багаті антиоксидантами та поліфенольними сполуками, які захищають від цієї шкоди. Основні біологічно активні сполуки з антиоксидантною дією, які містяться в гранатах, називаються пунікалагінами, антоціанами та гідролізованими танінами.

Має протиракові властивості

Деякі дослідження показали, що сполуки в плодах, соку та олії граната можуть допомогти вбити ракові клітини або уповільнити їхнє поширення в організмі.

Цей фрукт продемонстрував протипухлинну дію при раку легенів, грудей, передміхурової залози, шкіри та товстої кишки.

Інші дослідження на тваринах показали, що гранат допомагає уповільнити ріст пухлини на ранніх стадіях раку печінки. А втім, необхідні додаткові дослідження, щоб краще зрозуміти потенційний зв'язок між гранатом та протираковими властивостями.

Корисно Правильне харчуванняКорисні властивості граната / Фото Pexels

Підтримує здоров'я сечової системи

Дослідження показали, що екстракт граната може допомогти зменшити утворення каменів у нирках. Ця перевага в основному пояснюється його антиоксидантною активністю.

В одному дослідженні дорослі віком від 18 до 70 років, у яких були повторні камені в нирках, вживали 1000 міліграмів екстракту граната протягом 90 днів. Було виявлено, що це допомагає пригнічувати механізм утворення каменів в організмі.

Корисний для мозку

Гранати містять сполуки під назвою елагітаніни, які діють як антиоксиданти та зменшують запалення в організмі.

Деякі дослідження показали, що елагітаніни допомагають захистити мозок від розвитку хвороби Альцгеймера та Паркінсона, зменшуючи окисне пошкодження та збільшуючи виживання клітин мозку. Вони також підтримують відновлення після гіпоксично-ішемічного ураження.