Попри нові відкриття та активні дослідження харчової поведінки, фізіологічні завдання досі залишаються недослідженими до кінця. Деякі з висновків, які наводить наука, вважаються спірними через метод дослідження, деякі – занадто індивідуальні, тому їх важко вивчити. Тож практично всі дані щодо нашого апетиту – лише гіпотеза, повідомляє Wday.
Втім, фахівці з харчування припускають, що найсуттєвіше на наші харчові звички впливають ці 3 фактори.
Читайте також: Що відбувається з тілом, якщо ви відмовляєтеся від цукру: 5 етапів очищення організму
Рівень цукру в крові
Зміна рівня цукру / Фото Pexels
Один з механізмів насичення – рівень цукру. Поки він в нормі, організм відчуває ситість. Якщо цей різко зменшується – мозок посилає сигнал про голод і ми тягнемося за черговим перекусом.
Чому ж ми прокидаємося без бажання поїсти? Все просто – під час сну значно підіймається кортизол (гормон стресу), а глюконеогенез підтримує достатній рівень цукру в крові. Іншими словами – стрес, викликаний сном, приглушує наш апетит до "спокійнішого періоду".
Окрім цього, щойно пробуджений організм активно готується до нового дня та починає виробляти запаси енергії, які допоможуть впоратися з майбутніми турботами. Водночас організм піклується про глюкозу, трохи більше викидаючи її в кров.
До вечора ситуація змінюється. Без піклування про дотримання збалансованого раціону і питного режиму, до ввечері цукор в крові падає, шлунок спорожнюється, ґрелін підіймається. Небезпеку становить й психологічний аспект. Через бажання нагородити себе за хорошу роботу, ми з'їдаємо більше шкідливої та солодкої їжі.
Чим довше ми не їмо – тим більше зникає апетит
Час прийому їжі впливає на апетит / Фото Pexels
Ґрелін і лептин – гормони-антагоністи, один активізується перед прийомами їжі, інший – відповідає за відчуття ситості.
Здавалося б, людина, яка повечеряла та всю ніч обходилася без їжі, повинна відчувати сильний ранковий голод. Але існує гіпотеза. яка стверджує, що чим довше ми не їмо – тим більше зникає апетит. Це підтверджують й прибічники інтервального голодування.
А ось перекуси активізують потужний голод, тому у людей із зайвою вагою він може запустити неконтрольоване бажання закинути в себе дещо більше порцій їжі.
Сила звички
Харчові звички / Фото Pexels
Наша харчова поведінка сформована способом життя, харчовою культурою в сім'ї, особливостями роботи та фінансових факторів.
В результаті щоденних дій виникає певний патерн, а організм починає адаптуватися до зовнішніх умов. Якщо пропуск сніданку вранці та ситна вечеря – це процес. який триває все життя, то тіло виробляє новий режим функціонування фізіологічних процесів. Тобто своєю власною поведінкою ви адаптували організм до того, що він не просить їсти з ранку та вимагає їжі ввечері. На щастя, це можна виправити! Варто лише почати "перевиховувати" харчові звички: впроваджувати мінімальні сніданки та відмовлятися від зайвої порції перед сном.