У експериментах взяло участь майже пів мільйона людей, що дозолило отримати максимально точні результати. Скільки можна їсти риби, щоб не нашкодити здоров'ю, дізнавайтесь далі.

Цікаво Дренаж – не детокс: чому цей процес надважливий для організму

Скільки риби можна їсти на тиждень

Не один рік вчені всього світу шукають зв'язки між способом життя, харчуванням і смертельними захворюваннями, зокрема раком, який може підступно тихо розвиватись на перших стадіях і проявитись на останніх, коли медицина вже неспроможна допомогти. Під приціл дослідників цього разу потрапила риба. Тож вчені сконцентрували свою увагу як на загальних ризиках від споживання риби, так і на конкретних видах, які можуть мати негативні наслідки для здоров'я.

Можливий розвиток раку також пов'язували з демографічними факторами та способом життя. Відтак у зоні ризику опинились любителі тунця та несмаженої риби.

У ході дослідження науковці Університету Брауна виявили, що люди, які споживали більше ніж 42,8 грама риби на день, а це 300 грамів на тиждень, мали на 22% вищі ризики розвитку злоякісної меланоми. Безпечна кількість морепродукту вміщується в одній порції на тиждень: споживання двох і більше може мати смертельні наслідки.

Цікаво, що чимало дієтологів рекомендують перевищувати цю дозу та з'їдати щонайменше дві порції риби на тиждень, вагою близько 140 грамів. Відтепер це може бути небезпечним, адже наражає людей на ризик злоякісної меланоми, а це одна з наднебезпечних смертельних форм раку шкіри.

Вживати рибу можна лише раз на тиждень / Фото Pexels

Вчені також повідомляють, що безпечнішою рибу може зробити спосіб приготування: у тих, хто вживав смажену рибу, не спостерігалося підвищеного ризику розвитку меланоми. Наразі невідомо, що саме відбувається з продуктом в процесі обробки та чому він стає безпечним.

Ми виявили, що більш загальне споживання риби, тунця та несмаженої риби було позитивно пов'язане з ризиком злоякісної меланоми. Потрібні майбутні дослідження, щоб визначити потенційні біологічні механізми, що лежать в основі цих асоціацій. Ми використали регресію пропорційних ризиків Кокса, скориговану за багатьма параметрами, щоб оцінити співвідношення ризиків,
– зазначають вчені.