Погана новина: якщо у вас діагностували хворобу Крона, одужати ви не зможете. Хороша: є всі шанси домогтися тривалої ремісії – періоду, коли захворювання "стишується" і якби не запис у медичній картці, ви би вже й не пригадали, що у вас є така проблема. Проте домогтися такого результату вдається, на жаль, лише 1 пацієнту із 20. Чому так відбувається і як потрапити до когорти "щасливців", ми також розповімо у цій статі.
Читайте також Названо 9 звичок, які повільно руйнують шлунок
Чому виникає ця хвороба
У кого розвивається хвороба Крона / Фото 123rf
Однозначної відповіді на це питання вчені не можуть дати й досі. Вважається, що однією з основних причин є генетична схильність. Імунна система таких осіб під дією зовнішніх чинників активізується та вражає тканину травного тракту, чого у нормі, звісно, робити не повинна. Слизова оболонка кишечника починає нетипово реагувати на бактерії, які насправді не становлять жодної небезпеки для неї. Відтак, у патогенезі хвороби Крона медики виокремлюють 3 фактори:
- генетичну схильність;
- склад мікрофлори кишечника;
- імунну відповідь його слизової.
Запальний процес виникає спершу у слизовій оболонці, але вже незабаром може охопити всю товщу кишки чи кишок, якщо уражається обидва великі відділи травного тракту). Зазвичай хвороба набуває сегментарного характеру – ділянки, змінені хворобою, межують зі здоровими частинами кишечника. Саме такі вогнища запалення і відрізняють хворобу Крона від виразкового коліту, при якому запальний процес, просуваючись від прямої кишки, по черзі захоплює все нові й нові частини товстої кишки.
Як ми уже згадували на початку статті, при хворобі Крона запалення може вражати будь-який відділ травного тракту – від ротової порожнини до заднього проходу, хоча зазвичай локалізується у тонкій та товстій кишці. А от стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку хвороба уражає рідко.
Загальні прояви хвороби Крона:
- постійна слабкість;
- підвищена температура тіла (понад +38°C);
- втрата ваги.
Місцеві прояви, які залежать від стадії захворювання та локалізації запального процесу у шлунково-кишковому тракті:
- при класичній формі хвороби, коли уражається нижній відділ тонкого кишечника – клубова кишка (у 40 – 50% пацієнтів з цим діагнозом), перебіг на початках є безсимптомним. Згодом хворий починає відчувати слабкість, втому і загальне нездужання. Іноді може скаржитися на запаморочення та проблеми з концентрацією уваги, а також задишку, яка з'являється під час фізичних навантажень (чого раніше не спостерігалося). Все це є результатом кисневого голодування тканин, зумовленого зниженням вмісту гемоглобіну у крові (анемії). Також може без видимої на те причини виникнути гарячка. Проте найбільш типовими проявами є біль у животі й пронос.
Деякі хворі можуть намацати ущільнення у правому нижньому квадраті живота.
Симптоми хвороби Крона / Фото 123rf
При залученні у запальний процес тонкої кишки розвивається синдром мальабсорбції, симптомами якого є стеаторея (надлишок жиру у калі), анемія, гіпопротеїнемія (зниження вмісту загального білка у крові), гіповітаміноз (зі значним дефіцитом вітаміну В12) і порушення водно-електролітного балансу. З часом поживні речовини можуть взагалі перестати засвоюватися (за цю функцію в організмі й відповідає тонка кишка), що може призвести до смерті хворого;
- при ураженні товстої кишки захворювання легко сплутати з виразковим колітом – хворий так само скаржиться на біль у животі та часті водянисті випорожнення;
- коли запальний процес починається із заднього проходу, це проявиться "шишками", виразками, тріщинами слизової прямої кишки, абсцесами та перианальними свищами. Такі симптоми спостерігаються у 50 – 80% пацієнтів з ураженням товстої кишки й часто саме вони є першими ознаками хвороби. Необхідно звернутися до лікаря, адже ці симптоми не завжди вказують на хворобу Крона. Можливо, у вас – геморой, який також не варто залишати без уваги.
Симптоми хвороби Крона:
- біль у животі (переважно неспецифічний, який пробуджує зі сну, у вигляді кольок або "удару кинджалом", який посилюється після їжі та випорожнення кишечника);
- лихоманка невідомого походження;
- втрата ваги;
- анемія;
- пронос різного ступеня важкості (стілець при цьому водянистий, з домішками слизу);
- затримка росту (у дітей).
За даними Всеукраїнської асоціації гастроентерологів, в Україні хворіє 13 800 осіб (точна кількість невідома, адже реєстр цих хворих не ведеться). Але хворіють переважно молоді люди (у третини недугу діагностують у віці до 21 року). Крім того, захворювання часто виявляють на пізніх стадіях. Це відбувається як через нехтування проявів самим пацієнтом, так і неправильну діагностику, оскільки симптоми хвороби Крона є неспецифічними та мало вираженими, що "присипляє" пильність як хворого, так і лікаря. Якщо у вас є обтяжений сімейний анамнез (запальні захворювання кишечника виявляли у найближчих родичів), будь-які тривожні "дзвіночки" слід розцінювати з усією серйозністю. Зверніться до свого сімейного лікаря, який скерує вас на обстеження.
Як діагностують захворювання
- Пацієнт описує лікарю свої скарги;
- здає лабораторні аналізи (на С-реактивний білок і загальний аналіз крові);
- проходить ендоскопічне обстеження (колоноскопію) з проведенням біопсії, що дозволяє підтвердити діагноз гістологічно ("золотий стандарт" діагностики хвороби Крона);
- рентгенологічне дослідження кишечника з введенням контрастної речовини;
- УЗД кишечника.
Як лікують
Як лікують хворобу Крона / Фото Pexels
Лікування полягає в усуненні симптомів у період загострення і запобіганні рецидивів, що вдається досягти завдяки гальмуванню неадекватної імунної відповіді (коштом застосування протизапальних та імуносупресивних препаратів). На повне одужання розраховувати не варто, проте можна домогтися тривалої ремісії.
Лікування є довічним – пацієнти повинні постійно перебувати під наглядом лікаря. Протипоказано самовільно припиняти прийом ліків, навіть якщо симптоми зникли. Підтримуюча терапія – найефективніший метод профілактики рецидивів. Ремісія може тривати багато років.
Звісно, лікування хвороби Крона супроводжується рядом побічних ефектів. Їх можна зменшити, якщо застосовувати ліки у вигляді супозиторіїв і клізм (якщо перебіг захворювання є легким). Базовими медикаментами є препарати 5-аміно-саліцилової кислоти, а також глюкокортикостероїди, які пацієнт приймає перорально (у вигляді таблеток) або ректально (вводить у вигляді свічок у пряму кишку). При важких формах недуги глюкокортикостероїди вводяться у вену.
У деяких пацієнтів захворювання має агресивний перебіг – утворюються абсцеси, свищі, стриктури. Може виникати таке ускладнення як кишкова непрохідність. У таких випадках проводиться оперативне втручання. Можливість хірургічного лікування лікарі розглядають і тоді, коли є підозра на онкологію.
Як харчуватися людям з цим діагнозом
Чітких доказів, що відповідна дієта відіграє значну роль у перебігу хвороби, немає, але як стверджують самі хворі, внісши деякі зміни у свій раціон, вони почуваються краще – зменшується біль у животі, діарея і нудота, уповільнюються темпи втрати ваги.
Загалом рекомендація щодо харчування є універсальною для всіх без винятку хворих – їсти треба здорову їжу (не фаст-фуд, не смажене й не копчене, не надто гостре). Пацієнти мусять передусім орієнтуватися на власне самопочуття, адже кожна людина по-різному реагує на ті чи інші харчові продукти. Деякі поспішають виключити з меню молоко і молочні продукти. Але якщо ви добре їх переносите, робити це не обов’язково. Важливо врахувати також важкість перебігу захворювання і наявність супутніх патологій.
У період загострення, пацієнтам призначають дієту з низьким вмістом клітковини або узагалі без неї, оскільки продукти, які містять харчові волокна (цілозерновий хліб, бобові, овочі (особливо капуста), фрукти), подразнюють слизову кишечника і можуть посилювати таким чином діарею.
Лікарі також рекомендують споживати пребіотики, які стимулюють ріст та активність захисної мікрофлори кишечника і пробіотики (препарати, які містять корисні бактерії).