Те, як ви відреагуєте на діагноз, може зміцнити або розірвати стосунки. Ваша поведінка є маркером, який підкреслює наскільки глибоко можна вам довіряти та чи можливо налагодити з вами подальший емоційний зв'язок, знайти підтримку та бути повністю відвертим. Саме через це початкова реакція повинна бути влучною.

Читайте також Чек-лист для самодіагностики: 5 ознак, що у вас почалася депресія

Людина, яка звернулася до вас з бажанням поділитися історією свого психічного захворювання, заслуговує на підтримку та беззаперечну віру в її слова. Ось, як це організувати.

Не проводьте допит


Що робити, коли близькі зізнаються, що мають психічний розлад / Фото Pexels

Коли хтось ділиться своїм діагнозом, він не запитує, що ви про це думаєте. Люди розповідають про це, тому що хочуть отримати підтримку та повідомити, що вони живуть з розладом. Це може засмутити вас, однак не варто знецінювати боротьбу, яку вони ведуть.

Відповіді, яких слід уникати:

  • "Справді? Я цього не бачу". Психічна хвороба не завжди очевидна, а інколи за непомітністю діагнозу ховається неймовірна робота над тим, щоб ні в якому разі не продемонструвати розладу.
  • "Згідно з ВООЗ? Тобі точно поставили діагноз?". Не грайте в лікаря, ваша роль – підтримати людину, яка розповідає вам про діагноз.
  • "Але ж ти найщасливіша людина, яку я знаю!". Те, що хтось приховує свої проблеми з психічним здоров’ям, не означає, що вони не проходять складного шляху, борючися з розладами.

Запропонуйте підтримку

Для початку – продемонструйте це за допомогою мови тіла – кивайте головою, встановіть зоровий контакт, якщо це розмова з близькою людиною – запропонуйте заспокійливі дотики (якщо це не викличе дискомфорту). Уважно слухайте та не перебивайте, щоб людина виговорилася та почувалася при цьому комфортно.

Відповіді, які варто використати

  • "Дякую, що поділився цим зі мною. Я ціную твою довіру".
  • "Це звучить дуже важко. Я захоплююся тим, наскільки ти щиро про це розповідаєш".
  • "Я просто хочу, щоб ти знав, що я поруч".

Не пропонуйте "ефективних рецептів"

Кожна людина має уявлення про як "вилікувати" депресію і тривогу. Однак це складні процеси на які впливає біологія, генетика та навіть екологія. Люди з розладами потребують підтримки впродовж всього життя.

Наскільки б спокусливою не здавалася порада використати ефірні олії, зайнятися спортом чи помедитувати, – зараз не найкращий час розповідати комусь, як доглядати за собою. Швидше за все людина, яка давно живе з цим станом, давно перепробувала запропоновані методи та знає, що найкраще справляється з її симптомами.

Запитайте, чим ви можете бути корисними

Ви не будете знати, що потрібно вашим близьким, поки ви не запитаєте. Навіть якщо людина не знає, що їй потрібно конкретно в цей момент, ви можете конкретизувати пропозицію. Наприклад:

  • "Ти можеш телефонувати мені в будь-який час доби, якщо захочеш поговорити?".
  • "У тебе багато справ? Я можу тебе підвезти?".
  • "Тобі потрібна допомога у пошуку терапевта чи психіатра?".
  • "У мене є знайомий, який пережив те саме. Повідом мені, якщо тобі захочеться з ним зв'язатися".
  • "Я можу допомогти у прибиранні квартири або з доставкою продуктів, якщо це потрібно".

Не ігноруйте свої почуття


Що робити, коли близькі зізнаються, що мають психічний розлад / Фото Pexels

Ви можете відчути провину, що не помітили цього стану раніше, або страх перед невідомістю, або сум, що вам не зізналися раніше. Головне розуміти, що всі ці емоції – справедливі.

Коли хтось наважується поділитися історією своєї боротьби, у вас з'являється можливість виразити свої справжні почуття та поговорити щиро. З усім тим, слід подумати, коли доречно поділитися своїми думками та переживаннями. Можливо, спершу доведеться осмислити, що ви відчуваєте.

Поділіться власним досвідом, якщо це доречно

Якщо у вас були схожі проблеми з психічним здоров’ям, ви можете поділитися власним досвідом. Це допоможе близьким відчути, що вони не самотні. Обмін інформацією може стати чудовим способом підвищити довіру в ваших стосунках.

Якщо ви вирішите поділитися своїм досвідом, переконайтеся, що він є актуальним та доречним. Психічна хвороба – це не те саме, що поганий день чи невдалий тиждень. Психічні хвороби – це хронічні стани, які сильно впливають на повсякденне життя людини протягом тривалого проміжку часу.

Спробуйте поставити просте питання, перш ніж перетягувати фокус уваги на себе:
  • "Ти не проти, якщо я поділюся з тобою особистим досвідом?".

Не ставте додаткових питань

Вас може здатися, що питання про симптоми та досвід – це хороше рішення, однак, якщо ви починаєте тиснути, коли оповідач відходить від теми – це може негативно вплинути на вашу комунікацію. Крім того, людині може здатися, що ви її перевіряєте та не довіряєте її словам.

Звичайно, існують винятки. Якщо ви підозрюєте, що близькі можуть завдати собі шкоди – найкраще проговорити питання безпеки.