Самооцінка, висока чи низька, лише відображає ставлення людини до самої себе та іноді має мало спільного з реальністю, каже психологиня Мар’яна Франко. Однак, теперішній попит суспільства на життя у стилі "успішний успіх" створює багато перешкод для розвитку здорової самооцінки у людей.
Читайте також Асертивність: чому потрібно вміти вибудовувати власні межі
Намагаються відповідати очікуванням інших
Психологиня зазначає, що серед її клієнтів є достатньо успішних людей, які намагаються виглядати щасливими для інших. І найгірше те, що поки такі люди хочуть відповідати високим стандартам та чужим очікуванням, вони відкидають можливість бути щасливим для себе. Для них неприпустимо розслабитися, з чимось не впоратися чи попросити когось про допомогу.
Не треба відповідати чужим очікуванням / Фото pexels
Про здорову самооцінку
Академічна психологія твердить, що здорова самооцінка не має бути ні високою, ні низькою, вона повинна бути адекватною, каже Франко. Така дозволить приймати свої успіхи та визначати точки для зростання, або ж вчасно вирішити, що те, чим ти зараз займаєшся, взагалі не твоє.
Лише за наявності такої здорової адекватної самооцінки людина може почуватися щасливою, не робити катастрофи з того, що щось не вдалося з першого разу, звертатися по допомогу до інших і намагатися доки не вийде. Інакше, ціна підтримання ілюзії власної успішності може стати надто високою. Іноді це – щастя, а іноді й безпека самої людини,
– резюмує Франко.
Приклад показового "щастя"
Якось до психологині звернулася за допомогою молода жінка та мама трьох маленьких дітей. Вона успішно підтримувала образ щасливої жінки з благополучною сім’єю і не менш вдало роками приховувала під одягом сліди від побоїв свого чоловіка. І про це не знав ніхто: ні друзі, ні родичі.
Реальність може бути схована за зачиненими дверима / Фото pexels
Усе змінилося, коли жінка наважилася спершу відкритися психологу, а потім попросити допомоги у рідних. І на її велике здивування, замість осуду вона отримала лише підтримку та захист.
Здається, вона чи не вперше зрозуміла, що вона є цінною сама по собі, а не лише тоді, коли в її житті все йде добре. Це знання допомогло розлучитися, щоб з часом побудувати кращі стосунки. Перш за все з собою. Тепер цій юній леді уже не потрібно приховувати синці під рукавами, а свій біль за привабливою посмішкою,
– розповідає психологиня.
Адже не даремно психотерапевт Арнольд Бейсер у своїй теорії парадоксальних змін написав, що "справжні зміни відбуваються тоді, коли людина стає такою, якою є насправді, а не тоді, коли вона намагається стати тим, ким не є".