Поняття психологічного захисту з'явилося завдяки Зигмунду Фрейду. У його концепції цей термін позначав конфлікт між неусвідомленими бажаннями, почуттями та соціальними заборонами. Протягом наступного століття послідовники психолога та представники інших напрямків розширювали та допрацювали запропоновану теорію.

Читайте також Фрази, які можуть вказувати на депресію: психологічне дослідження

Сучасні аналітики все частіше приходять до висновку, що захищаючися від неприємних збудників, люди використовують найрізноманітніші методи. Однак, коли така самооборона затягується, можна втратити зв'язок з реальністю.

Базові методи такої самооборони – це дисоціація, проєкція, заперечення, перенесення, сублімація, інтелектуальний захист. Розберімо їх детальніше, щоб ви змогли проаналізувати, чи характерні подібні механізми для вашої психіки.

Дисоціація


Захисні механізми психіки / Фото Pexels

Використовуючи дисоціацію, людина починає сприймати те, що відбувається так, наче події відбувається з кимось іншим. Цей механізм може запускатися при надлишку емоцій (як негативних, так і позитивних). Виникає щось на кшталт розщеплення особистості та почуттів, яке в стресовій ситуації може допомогти правильно відреагувати на подразник.

Утім, якщо дисоціація починає проявлятися не тільки в небезпечних обставинах, але і в спокійні періоди життя – це тривожний дзвіночок. Якщо психіка зловживає цим механізмом, від цього можуть постраждати відносини з близькими людьми, продуктивність та загальна активність. В найкритичніших випадках, у людей розвиваються серйозні психічні порушення.

Заперечення

Спосіб захисту, який дорослі люди використовують при зіткненні з кризовими ситуаціями, такими як втрата близької людини або серйозна хвороба. Заперечення – це відкидання існуючої реальності та всіх пов'язаних з нею думок, бажань, потреб і почуттів. Використовуючи цей механізм, людина поводиться так, немов проблеми насправді не існує.

Як і дисоціація, короткотривале заперечення в стресовій ситуації – це природньою, однак воно може стати згубним, якщо затриматися в цьому стані надовго. Наприклад, людина залишається в токсичних відносинах, не бажаючи помічати очевидні прояви жорстокості партнера; не може розпрощатися з залежностями чи змінити роботу, яка провокує надмірний стрес та не приносить задоволення.

Проєкція


Захисні механізми психіки / Фото Pexels

Проєкція – це процес, в ході якого людина наділяє оточуючих властивостями, які характерні для неї самої. Найчастіше це відбувається з негативними почуттями. Наприклад, внутрішньо агресивна людина, яка не може усвідомити й прийняти свою агресію, починає проєктувати це відчуття на колег або членів сім'ї.

Представники зовнішнього світу стають для неї агресорами, а їх слова, дії чи бездіяльність "зчитуються", як підтвердження цього факту. Таким чином проєкція допомагає позбутися від почуття провини та перекласти відповідальність за свої переживання на інших, а також уникнути необхідності розбиратися причинах своїх емоцій.

Сублімація

Цей спосіб захисту допомагає зняти напругу, спричинену внутрішнім конфліктом і трансформувати його енергію в інші продуктивні дії – творчість, благодійність, роботу... Часто цей захисний механізм використовується в зрілому віці, оскільки люди усвідомлено шукають прийнятні інструменти боротьби з негативними емоціями.

Головне при такому підході не піти в процес з головою, адже перепрацювання загрожує вигоранням.

Перенесення


Захисні механізми психіки / Фото Pexels

Захисний механізм, який проявляється в тому, що гнів чи будь-яке інше неприємне почуття перенаправляється зі свого реального джерела на більш безпечне. Наприклад, ви сильно засмучені через те, як поводиться ваш начальник, але не можете відкрито висловити свої почуття. Через нереалізовану напругу, вся сила обурення валитися на друзів, партнера, дітей.

Сенс цього методу захисту в тому, щоб дати вихід емоціям, перенаправивши їх на те, що з найбільшою ймовірністю не заподіє ніякої шкоди у відповідь. У найбільш нешкідливому прояві "жертвою" стають неживі предмети, наприклад уявний противник в спортзалі.

Цікаво Як коректно відреагувати на психічний розлад близьких людей

Раціоналізація та інтелектуалізація

Це інтелектуальні форми психологічного захисту, які проявляються в осіб, які тяжіють до підвищеного контролю над тим, що відбувається. Використовуючи інтелектуалізацію, людина намагається логічно, раціонально пояснити хворобливі, тривожні переживання і тим самим заглушити їх. Справжні почуття заміщаються роздумами про них та ретельним аналізом. Раціоналізація ж допомагає зробити навколишній світ більш логічним і складним, до неї варто звертатися вже постфактум.

Індивідуальні механізми захисту – це важлива частина нашого життя, і їх, звичайно, набагато більше. Людина, у якого захисні механізми працюють злагоджено і конструктивно, може легше перенести кризову ситуацію або втрату. Тож важливо навчитися усвідомлювати те, як ви реагуєте на те, що відбувається вашому житті і які способи захисту ви використовуєте. Найголовніше – навчитися розрізняти, коли це дійсно необхідно.