Доктор філософії Скотт Баррі Кауфман, який вивчає глибину людського потенціалу, каже, що самовдосконалення за допомогою духовних практик іноді може змусити нас думати, що ми розвиваємось і зростаємо, хоча насправді зростати буде лише наше его.

До теми Віртуальний інструктор з йоги: 10 найкращих відеопрактик для тих, хто не знає з чого почати

Він намагається розібратися, чи насправді це є проблемою.

Можливо, загалом духовні практики дійсно допомагають заспокоїти его, і духовний нарцисизм не такий поширений… Але якщо головний момент йоги – це вгамування его і зменшення уваги до себе, тоді чому в інстаграмі так багато фотографій йоги?
– каже Кауфман.

Дослідження духовного нарцисизму

За останні кілька років високоякісні дослідження почали виявляти існування духовного нарцисизму та самовдосконалення серед духовних практик, які мають на меті заспокоїти его.

Йохен Гебауер та його колеги з Університету Мангейма в Німеччині провели кілька експериментів, спостерігаючи за групами людей, які займалися йогою та медитацією.

Результати були вражаючими.

  • Дослідники виявили вищий рівень самооцінки та комунальний нарцисизм серед тих, хто щойно закінчив заняття йогою, порівняно з тими, хто не займався духовною практикою впродовж останніх 24 годин.
  • Вони також знайшли суперечливі докази того, що посилене самовдосконалення практикою йоги відіграло ключову роль у підвищенні самооцінки.

Доктор Кауфман вважає, що це свідчить про те, що такі практики, які передбачають заспокоєння его та зменшення зосередженості на собі, насправді можуть посилити централізацію та самовдосконалення.


У людей, які займаються йогою чи медитацією, може виникнути духовний нарцисизм / Фото unsplash

6 пунктів "духовної переваги"

Рус Вонк та Анук Віссер з Университету Неймегена в Нідерландах провели серію досліджень "духовної переваги". Вони взяли інтерв’ю у кількох психологів, духовних тренерів та мирян. Їх попросили описати людей, які використовують духовність як інструмент самовдосконалення. Потім вони переклали ці якості на шість пунктів:

  • Мені відомо про речі, про які інші не знають.
  • Я більше зв’язаний зі своїми почуттями, ніж більшість людей.
  • Я більше усвідомлюю, що є між небом і землею, ніж більшість людей.
  • Завдяки своїй освіті та досвіду я спостережливий і бачу те, чого інші не помічають.
  • Завдяки своєму досвіду я більше контактую зі своїм тілом, ніж інші люди.
  • Світ став би кращим, якби інші теж мали те розуміння, яке я маю зараз.

Хоча їхні дослідження є кореляційним, каже доктор Кауфман, цілком ймовірно, що духовні практики можуть бути використані як інструмент для зміцнення самозакоханого Я, посилюючи відчуття того, що він особливий і має право на особливі привілеї. Як зазначають самі науковці, ідея дослідити власні думки та почуття, а також стати "освіченою істотою" може бути особливо привабливою для людей з високим рівнем явного та прихованого нарцисизму.

Здорова трансцендентність

Доктор Кауфман вважає, що є спосіб обійти привабливість духовного нарцисизму, хоча й визнає, що зробити це буде досить важко.

Здорова трансцендентність полягає не в тому, щоб залишити будь-яку частину себе чи когось іншого позаду, або піднятися над рештою людства. Здорова трансцендентність – це бути гармонійною частиною всього людського існування,
– зазначив Кауфман.

Він додає, духовні практики повинні допомагати розкрити внутрішні ресурси, аби реалізувати найкращу версію себе та допомогти підняти планку для всього людства.


За допомогою духовних практик треба творити кращу версію себе / Фото unsplash