Поліпрагмазія: коли більше ліків не означає краще

Нещодавно під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я відбувся третій Всесвітній день безпеки пацієнтів, а це свідчить про значення, яке надає ВООЗ доступу населення до безпечної медичної практики. Одним із найсерйозніших викликів сучасності організація вважає поліпрагмазію та поліфармацію. Що ж це таке і чим це явище небезпечне, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Цікаво Антидепресанти чи природна альтернатива: як вберегти ментальне здоров'я під час війни

Що ж це за проблема і кому вона загрожує?

Ми всі виросли у суспільстві, де традиційно вважалося: чим старшою стає людина, тим більше медичних препаратів їй потрібно для підтримки здоров’я чи лікування хвороб. А повна шафка ліків у бабусі й дідуся – це цілком нормально і нам з віком теж доведеться з цим змиритися.

Зараз у світі спостерігається тенденція до "омолодження" багатьох хвороб, тому люди ще раніше починають формувати досить велику аптечку за призначеннями лікарів. Враховуючи також звичку до самолікування, ця аптечка поповнюється засобами з рекомендацій знайомих чи порад з інтернету.

І масштаби проблеми великі. За статистикою, серед 32 мільйонів людей, яких щорічно госпіталізують у США, 1,5 мільйона випадків пов'язані з наслідками застосування лікарських препаратів. За оцінними даними, 30 тисяч із госпіталізованих помирають від ускладнень фармакотерапії.

Чимало людей госпіталізують через часте використання багатьох ліків / Фото Pexels​

У США людина віком 65 років у середньому отримує 10,7 нових та поновлених рецептів на рік. В Італії 40% осіб віком від 70 років щодня вживають від 4 до 6 лікарських препаратів, а 12% отримують понад 9 медикаментів одночасно. Відкритих даних щодо ситуації в Україні – не знайдено, але і немає причин вважати, що вона принципово інша.

Заведено розділяти поліпрагмазію та поліфармацію.

Поліпрагмазія – це сукупність лікарських засобів призначених лікарем, а поліфармація – сукупність препаратів, що застосовує пацієнт.

Як це працює?

Наразі в медицині переважає диференціальний підхід, що виражається у спеціалізації лікарів, терапії окремих систем, органів тощо. Поряд з очевидними успіхами на цьому шляху, нехтування уявленням про організм людини як про цілісну, взаємопов'язану систему призвело до недоцільного застосування ліків.

Не завжди ліки використовуються правильно / Фото Pexels​

Першою ланкою у цьому ланцюзі найчастіше стає гіпердіагностика, у тому числі з використанням сучасних наукомістких методів дослідження. Діагностична поліпрагмазія створює формальний привід для надлишкових призначень.

Наступний фактор ризику – це відсутність комунікацій між кількома лікарями, іноді – між лікарем і вузьким фахівцем, між лікарем і пацієнтом. Кожен окремий лікар може зробити повністю доцільні призначення, але у поєднанні з призначеннями інших медичних фахівців вони можуть бути потенційно небезпечними як за кількістю, так і взаємодією препаратів.

Зрештою, пацієнти схильні до самолікування. Інформаційним підґрунтям цього явища стає агресивна реклама фармпрепаратів, рекомендації середнього медичного персоналу та фармацевтів, різноманіття та доступність безрецептурних препаратів (ОТС).

У чому негативний ефект поліпрагмазії/поліфармації?

Поліфармація спричиняє наступні ризики:

• Збільшення частоти небажаних прояву побічних ефектів від препаратів.
• Негативні реакції унаслідок взаємодії препаратів.
• "Каскадні призначення".
• Надлишкове фінансове навантаження на бюджет.

З першим все просто: кожен із препаратів має побічну дію і найчастіше – навіть декілька. З переліком небажаних ефектів або дій можна ознайомитись в інструкції до препарату. Що більше препаратів, то більша ймовірність прояву побічних ефектів, у тому числі несприятливих лікарських реакцій, тобто стану, що потребує окремого лікування.

Надмірне використання ліків може нашкодити здоров'ю / Фото Pexels​

Спільне застосування препаратів збільшує ймовірність їхньої взаємодії в організмі. Ефект від введення тих самих засобів окремо. Встановлено, що на тлі одночасного використання 2 – 3 препаратів, лікарські взаємодії виникають у 6% хворих, а при застосуванні 5 засобів їх кількість збільшується до 50%, тоді як у пацієнтів, які отримують понад 10 медикаментів, практично гарантовано розвиваються міжпрепаратні реакції. Найчастіші з небажаних явищ – нейропсихічні розлади, серцево-судинна недостатність, гостра ниркова недостатність, гіпотонія.

Під терміном "каскадне призначення" розуміють призначення нових препаратів для лікування побічних ефектів від лікарських засобів, призначених для терапії основного захворювання. Симптоми поліфармації можуть бути розцінені як розвиток нового захворювання, що призводить до вживання більшої кількості препаратів для лікування нових симптомів.

При поліфармації надлишкове фінансове навантаження виникає зі зрозумілих причин: більша кількість препаратів вимагає більше коштів. Внаслідок зростання витрат пацієнти не закінчують курс лікування, довільно змінюють номенклатуру препаратів тощо. Результат – загострення чи хронізація захворювання.

Очевидно, що поліфармація – це навантаження на організм людини, в ньому накопичується велика кількість шкідливих речовин (токсинів, надлишків метаболітів). Вони уповільнюють вплив препаратів на організм, через що бажаний результат наступає повільніше, а термін лікування і побічна дія препаратів – збільшуються.

Тому так важливо під час лікування захворювань активувати процеси дренажу та дезінтоксикації. Адже саме вони сприяють швидшому та якіснішому лікуванню, а також одужанню. При цьому скорочується термін застосування препаратів та мінімізація їх побічних ефектів.

Хто у групі ризику?

Дуже часто групу ризику, яка страждає чи може постраждати від поліфармації, звужують до людей похилого віку віком від 65 років. Але це не повна та спрощена картина. До "пацієнтів віком від 65 років" слід додати пацієнтів:

• із психічними захворюваннями;
• із порушеннями розвитку;
• тих, які вживають п'ять і більше препаратів одночасно;
• тих, які користуються послугами кількох лікарів та аптек;
• нещодавно госпіталізованих;
• із супутніми захворюваннями;
• тих, що живуть у сільській місцевості;
• із недостатнім доступом до освіти;
• з ослабленим зором чи поганою моторикою рук.

Наслідки поліфармації дедалі частіше відчувають люди молодших вікових груп. У дослідженні Файнштейна Дж. показано, що з 498 956 госпіталізацій пацієнтів віком до 21 року у США, 49% були пов'язані з наслідками поліпрагмазії.

Молодь також страждає від поліпрагмазії / Фото Pexels

Чи є вихід із ситуації?

Наявність проблеми поліпрагмазії визнається на всіх рівнях охорони здоров'я, від лікарів до ВООЗ та пропонуються різноманітні варіанти її розв'язання.

• Скасування рецепта (deprescribing). Суть методу полягає у практиці повного чи часткового скасування лікарем своїх призначень, якщо користь від них більше не переважає шкоди. Так пацієнт не зможе скористатися старим рецептом на скасований препарат, що знизить ризик лікарських взаємодій.
• Багатоцільова монотерапія. Призначення одного препарату, ефективного для терапії різних хвороб пацієнта.

Ще однією з можливих стратегій ведення пацієнта з одним або кількома хронічними захворюваннями є комбінована терапія з біорегуляційними препаратами. Лікар визначає патології, для яких доцільна терапія потенційно небезпечними лікарськими засобами.

Інші симптоми, стани, сезонні захворювання тощо профілактуються та лікуються біорегуляційними препаратами. Їх перевага у малій ймовірності побічної дії та обмежень щодо взаємодії з іншими лікарськими препаратами.

Отож, можна стверджувати, що в майбутньому ризики поліфармації збільшуватимуться та захоплюватимуть нові та нові групи пацієнтів.

Швидше за все, подолання ризиків поліпрагмазії можливе завдяки усвідомленій взаємодії лікарів, фармацевтів з пацієнтом і збільшення ролі біорегуляційної терапії хронічних захворювань.