Проте є метод, який допоможе обрати найкраще. Після тривалого аналізу сотні досліджень ним поділився журналіст Девід Робсон. Розповідаємо, що ж це таке.
Цікаво Те, як ви тримаєте мишку та набираєте текст, каже про проблему зі здоров'ям
Навіщо говорити про себе у третій особі
Ілеїзм – стародавній прийом, суть якого полягає у розмові про себе від третьої особи, а не першої, як зазвичай. Його часто використовують політики, що дозволяє зробити будь-яку заяву схожою на історичний факт. Так, наприклад, робив імператор Юлій Цезар, який у розповіді про Галльську війну писав "Цезар помстився", а не "Я помстився".
Це може здатись доволі дивним у сучасних реаліях, але нові дослідження виявили, що у цьому є сенс. Перш за все, розмова про себе від третьої особи допомагає втихомирити наші емоції й знайти оптимальний вихід з проблеми.
Тепер ухвалювати рішення стане простіше / Фото Pexels
Це підтверджує, зокрема, експеримент Ігора Гроссмана з Університету Ватерлоо в Канаді. Він визначив, що люди мислили у рази краще, коли аналізували проблеми інших людей, а не свої. Річ у тім, що коли ми робимо вибір щодо себе, то занурюємось у свої емоції. Це негативно впливає на мислення й суттєво ускладнює розгляд проблеми.
Найкращим прикладом може слугувати критика чи негативний відгук від колеги. Мозок може увімкнути режим самозахисту, затьмаривши критичне мислення. При цьому зауваження від співробітника можна було б сприйняти спокійніше і врахувати його задля уникнення помилки у майбутньому.
Читайте також Погано вплинуть на мозок: 5 найгірших щоденних звичок
Користь може підтвердити ще одне дослідження. Людей попросили місяць вести щоденник з описом подій та ситуацій. Частина писала від третьої особи, а решта – від першої. Ті, хто користувалися ілеїзмом, міркували краще та частіше розповідали про позитив навіть після складних подій.
Загалом відчуття відстороненості дозволить нам подивитись ширше на питання, а не бути захопленими власними почуттями. Тому регулярне використання ілеїзму стане у пригоді вашому мисленню під час роботи чи вдома.